Методичний підхід до визначення розміру оптимальної сировинної зони в логістичній системі молокопереробного підприємства

Мета. Метою статті є вдосконалення методичного підходу до визначення оптимальної сировинної зони в логістичній системі молокопереробного підприємства з використанням економіко-математичного інструментарію. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи, як аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція – для визначення підсистем логістичної системи молокопереробного підприємства, чинників розміру його сировинної зони, формулювання висновків щодо методичного підходу до оцінювання її раціонального розміру; економіко-математичне моделювання та кластерний аналіз – для визначення раціонального розміру сировинної зони молокопереробного підприємства; графічний – для візуальної презентації кластерного аналізу сировинної зони підприємства із заготівлі молока за методом Варда. Дослідження виконували на основі статистичних даних головного управління статистики у Чернігівській області, звітності сільськогосподарських підприємств Чернігівської області та даних власних спостережень авторів за 2011–2021 рр. (для розрахунку окремих показників ураховували дані за 2020–2021 рр.). Результати. Визначено особливості, місце й завдання логістичної діяльності в молокопродуктовому підкомплексі, розроблено концептуальну модель логістичної системи молокопереробного підприємства, яка складається з функціональної й забезпечувальної підсистем та охоплює виробничі, закупівельні, транспортні, сертифікаційні, складські й переробні процеси, мінімізує логістичні ризики. З метою виявлення резервів оптимізації сировинної зони проведено кластерний аналіз (методом кластеризації обрано метод Варда) на основі даних щодо обсягів закупівлі молока, віддаленості від заводу та потенційних можливостей розширення сировинної зони. Побудовано економіко-математичну модель, що дозволяє визначати оптимальну сировинну зону заготівельного підприємства за критерієм мінімуму транспортних витрат на доставку молочної сировини, а також визначати оптимальну структуру виробництва молочної продукції за критерієм мінімуму технологічних витрат на переробку сировини при виробництві різних видів продукції з урахуванням обсягів споживчого попиту. Апробація економіко-математичної моделі дозволила визначити раціональну віддаленість виробників молока від молокопереробного підприємства на відстані 46–56 км у досліджуваному регіоні. Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено методичний підхід до визначення оптимальної сировинної зони в логістичній системі молокопереробного підприємства з використанням економіко-математичного інструментарію та шляхом застосування кластерного аналізу за методом Варда. Практична цінність / значущість. Результати дослідження можуть бути використані для розрахунку оптимальної сировинної зони молокопереробних підприємств, що сприятиме сталому розвитку молокопродуктового підкомплексу, усіх його учасників – від виробників сировини (молока) до кінцевого споживача.