Польські маніфестації у Правобережній Україні напередодні Січневого повстання 1863 р.: учасники, вимоги, наслідки

Мета — з’ясування перебігу, кількості й географії поширення польських патріотичних маніфестацій, персоналізація учасників із визначенням соціоетнічного походження, висвітлення їх ролі у підготовці Січневого повстання 1863 р. у Право бережній Україні, а також ставлення до маніфестацій української людності. Методологія базується на принципах науковості, історичної об’єктивності та системного аналізу зі зверненням до просопографічних підходів. Наукову новизну становлять визначення місця маніфестацій у майбутніх подіях, описання їх символіки, зокрема одягу, конкретизація вимог учасників до верховної влади, розкриття значення цих акцій для формування української національної ідентичності. Виявлено, що в маніфестаціях у Право бережній Україні взяло участь переважно польське етнічне населення краю на знак солідарності з учасниками виступів у Царстві Польському. Поляки відчували вразливість свого політичного й соціального становища в Російській імперії, а тому активно долучалися до публічного висловлювання власних прагнень. Висновки. Маніфестації у Правобережній Україні були мирною спробою відкрито показати верховній владі Росії незгоду з її регіональною політикою. З іншого боку, у формі релігійно-політичних демонстрацій виявлялася солідарність з учасниками виступів у Царстві Польському. Через використання універсальних символів, таких, як національний одяг, прикраси та патріотичні пісні, а також через обрання костелу публічним простором для висловлювання протесту виявлялося прагнення до відновлення польської держави. Маніфестації сприяли появі серед частини поляків нової ідейної течії — українофільства, що засвідчувало про формування української національної ідентичності та самоідентифікації, чим було започатковано більш значимий процес деколонізації Російської імперії.