Search for a command to run...
Мета дослідження. Проаналізувати сучасні дані щодо фармакодинаміки лікарських засобів для менеджменту головного болю, оцінтити можливі причини зниження їх ефективності та безпеки, а саме розвитку медикаментозно-індукованого болю та залежності/залежноподібної поведінки. Матеріали і методи. За допомогою пошукових баз Google Scholar, PubMed та Consensus було відібрано й проаналізовано метааналізи, дані реєстрів, оглядові та оригінальні дослідження, опубліковані у 2020-2025 роках. Результати й обговорення. Результати аналізу літератури свідчать, що ефективність лікарських засобів при головному болю значною мірою залежить від його типу, тяжкості перебігу та своєчасності прийому, проте навіть за дотримання рекомендованих схем лікування спостерігається поступове зниження результативності при частому або неконтрольованому застосуванні. Надмірне чи неправильне використання лікарських засобів для менеджменту головного болю, зокрема анальгетиків, в тому числі опіоїдів, нестероїдних протизапальних засобів, триптанів, сприяє розвитку медикаментозно-індукованого головного болю, толерантності, залежності чи залежноподібної поведінки. Важливу роль у хронифікації больового синдрому відіграють центральна сенситизація, нейроімунні та епігенетичні механізми, які підтримують патологічну збудливість нейронів навіть після усунення первинного подразника. Дані міжнародного реєстру DMKG підтверджують тенденцію до зниження ефективності анальгетиків і триптанів зі збільшенням частоти нападів головного болю, незалежно від наявності абузусного синдрому. Висновки. Часте або неконтрольоване застосування лікарських засобів при головному болю призводить до зниження їх ефективності та розвитку медикаментозно-індукованого головного болю, що асоціюється із виникненням залежності/залежноподібної поведінки.