Search for a command to run...
Вступ. Протягом майже чотири воєнний стан в Україні продовжує порушувати життя понад 3,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб та 6,7 мільйона біженців, серйозно впливаючи на стан психічного здоров’я. Стрес, психологічний тиск, тривале психологічне напруження сьогодні стали невід’ємною складовою життя кожного українця внаслідок постійної загрози життю та здоров’ю. Діти та підлітки особливо чутливі до стресу внаслідок стадій їх розвитку та гостро потребують психологічної підтримки для пом’якшення наслідків стресу. Мета дослідження полягає в оцінці показників психоемоційного стану в дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб на основі мультимодального підходу – психологічного, поведінкового та фізіологічного й визначити ефективність психокорекції виявлених порушень із застосуванням індивідуального психологічного дебрифінгу та позитивної психології для проведення стоматологічного лікування. Наукова новизна. Психологічний метод вимірювання стресу полягав у проведенні анкетування з використанням опитувальника – шкали психологічного стресу Рідер Л. (Reeder L.) (RSI). Оцінка психоемоційного стану дітей продемонструвала превалювання високого рівня стресу (56,5%). Помірний та низький рівень стресу за оціночними балами RSI було визначено в 33,9% та в 9,7% осіб відповідно. Клінічна та клініметрична оцінка якості сну за Піттсбурзьким індексом PSQI показала, що в 85,5% визначався поганий сон із його розладами, тоді як лише в 14,5% дітей за оцінкою глобального бала PSQI показник трактувався як хороший сон. Дослідження за поведінковою модальністю при об’єктивному обстеженні дітей дозволило виявити невербальні емоції, основними проявами яких були понижений емоційний фон, гіпомімія – маскоподібність обличчя, зниження інтонаційного забарвлення мови та сповільненість рухів, і невербальні сигнали дітей передували вербальним знакам. Підтримуюча поведінка інтерв’юера сприяла емоційним проявам дітей і підвищувала інформативність дослідження. За фізіологічною модальністю дослідження біомаркерного профілю стресу – рівнів кортизолу та мелатоніну в слині показало адекватне стрес-індуковане збільшення рівня кортизолу в 3,2 раза та дефіцит мелатоніну, який був у 3,3 раза меншим за референтні значення, що свідчить про хронічний стрес. Проведення психотерапевтичних методів – індивідуального психологічного дебрифінгу та позитивної психології дозволило мінімізувати та пом’якшити стрес, підвищити мотивацію дітей, що допомогло сформувати позитивне відношення до стоматологічного лікування та виконати необхідний об’єм запланованої терапії.Висновки. Отримані дані підкреслюють необхідність мультимодального моніторингу психофізіологічного стану та розробки комплексної програми психологічної допомоги дітям в умовах війни, здатної сприяти збереженню стресостійкості та відновлювати здатність до подолання складних життєвих обставин.