Антонімічні відношення в сучасній англомовній терміносистемі кібербезпеки

У статті здійснено комплексний структурно-семантичний аналіз антонімічних відношень в англомовній терміносистемі кібербезпеки. Актуальність дослідження зумовлена динамічним розвитком цифрових технологій та стрімким поповненням спеціалізованої лексики, що потребує системного осмислення її парадигматичної організації. Антонімія розглядається не як стилістичне явище, властиве загальновживаній лексиці, а як структуроорганізувальний механізм терміносистеми, що відображає логічну архітектуру галузі та концептуальну бінарність кіберпростору. Матеріалом дослідження слугував «Англо-український словник термінів з інформаційних технологій та кібербезпеки», з якого методом суцільної вибірки було виокремлено 142 антонімічні пари. Методологічну основу становить інтеграція логічної теорії опозицій, структурної семантики, компонентного аналізу та сучасного термінознавства. Антонімічні пари класифіковано на контрадикторні, контрарні, комплементарні та векторні. Компонентний аналіз дозволив визначити диференційні семи, що формують семантичну протилежність, а кількісний підрахунок – установити продуктивність кожного типу. Результати засвідчили домінування контрадикторних антонімів (46%), що відображає бінарну логіку безпеки. Векторні антоніми (32%) репрезентують процесуальний характер галузі. Комплементарні пари (14%) формують структурні моделі в межах криптографічних і доступових систем, тоді як контрарні антоніми (8%) виявилися найменш продуктивними, що пояснюється прагненням технічної системи до чіткої класифікації станів. Тематичне групування продемонструвало нерівномірний розподіл антонімії в межах груп. Найбільш репрезентативним є група «Безпека та її порушення» (21,8%), що формує концептуальне ядро терміносистеми. Високі показники також зафіксовано у сферах «Криптографія» (19,0%) та «Доступ та авторизація» (16,9%). Отримані результати підтверджують, що антонімія виконує когнітивну та структурну функцію, моделюючи ключові опозиції «захист – загроза», «доступ – обмеження», «шифрування – дешифрування».