Search for a command to run...
У статті розкрито психоемоційну напруженість як пролонгований стан мобілізації психічних, когнітивних і соматичних ресурсів особистості в умовах війни та обґрунтовано її предикторну роль щодо трансформацій Я-концепції й формування субклінічних порушень психічного здоров’я. Показано, що воєнний контекст підтримує хронічну напруженість через системну загрозу життю, втрати, вимушені зміни соціального статусу, руйнування звичних життєвих сценаріїв, інформаційне перевантаження та дефіцит відновлення. На матеріалі аналізу українських і європейських публікацій останніх років узагальнено дані про поширення субклінічних тривожних, депресивних, соматизованих і астенічних проявів, які не досягають діагностичних критеріїв розладів, однак знижують адаптаційні можливості та соціальне функціонування. Теоретична модель статті описує механізм переходу від хронічної напруженості до змін самосприйняття: звуження рефлексивного простору, гіперфокус на загрозі та дефіцитах, румінації й виснаження сприяють негативізації образу Я, зниженню самоцінності та ерозії ідентичності. Обґрунтовано циркулярний характер взаємозв’язку: психоемоційна напруженість трансформує Я-концепцію, а негативізована Я-концепція посилює вразливість до подальшого стресу через зниження самоефективності, зростання самокритичності, порушення копінгу та ослаблення соціальної підтримки. Додатково акцентовано роль модераторів — копінг-стратегій, рівня психологічних ресурсів, соціальної підтримки та смислових орієнтацій – у посиленні або послабленні цього зв’язку. Наукова новизна полягає в інтеграції лінії досліджень воєнного дистресу, субклінічної симптоматики та змін Я-концепції в єдину предикторну схему «напруженість → трансформації Я → субклінічні прояви» з урахуванням зворотних зв’язків. Практичне значення полягає у визначенні мішеней ранньої профілактики: скринінг напруженості й виснаження, підтримка самоцінності та ідентичності, розвиток ефективних стратегій саморегуляції й відновлення, зміцнення мереж підтримки в умовах тривалого соціального стресу. Ключові слова: психоемоційна напруженість; воєнний стрес; Я-концепція; трансформація ідентичності; самоцінність; субклінічні порушення; психологічний дистрес; тривожність; депресивні прояви; копінг-стратегії; психологічні ресурси; психічне здоров’я.